Соя в Україні

Вихід України на світовий ринок с/г культур природно викликав перегляд пріоритетів у їхньому виробництві. Насамперед це торкнулося кукурудзи та сої. Зрозуміло, що зростання валового виробництва сої в Україні в координатах порівняння зі США , Бразилією та Аргентиною не вражає, але Україна впевнено освоює виробництво сої як за рахунок збільшення площ посіву, так і підвищення врожайності. Це легко простежити, оцінюючи темпи зростання валового збору сої за досліджуваний період. Якщо США збільшило виробництво сої за період із 2003 по 2014 роки. в 1,6 рази , Бразиліяв 1,85 , а Аргентинав 1,7 раза , то Українау 17 разів. За цими цифрами стоїть нелегка праця селекціонерів, насінників та агрономів. Практично Україна почала масово освоювати нову для неї культуру. Результати цього освоєння наведено малюнку 1.

Велику роль у результатах освоєння сої в Україні відіграє «Українська асоціація виробників та переробників сої». За прогнозами президента Асоціації, Тимченко В.М. динаміка зростання валового збору сої у найближчі п'ять років збережеться. На малюнку 2 наведено цей прогноз.

Мал.1. Зростання врожайності та валового збору сої в Україні за період з 2003 по 2014 рр. [1].

Мал.2. Прогноз виробництва сої в Україні[1].

Мал.3. Динаміка зміни площ під олійними культурами в Україні (2000–2014 рр.) [1].

Є очікування, що включення сої у сівозміну з традиційними для України культурами ( пшениця, кукурудза, соняшник та ін.) дозволить не лише перевершити прогноз збільшення площі під посів сої , а й забезпечить зростання врожайності інших культур у сівозміні. Конкуренція за посівні площі під олійні культури відбувається переважно між ріпаком та соєю (рис.3).

З малюнка 3 видно, що починаючи з 2010 року площі під сою перевершують площі під ріпак і ця тенденція піде наростаючою. Причина - ніша на ринку збігається, але соя краще в сівозміні з урахуванням дорожнечі азотних добрив, і попит на неї у світі вище ніж на ріпак.

Валовий збір сої напевно перевершить очікування через зростання врожайності. Вже сьогодні (2014 р.), наприклад, у Хмельницькій області із загальної площі 226 тис.га отримано середню врожайність 27,8 ц/га [1].

Статистика показує, що на малих площах вирощування сої врожаї поступаються збору з великих площ. На малюнку 4 наведено відповідні дані. З наведеного графіка видно, що врожайність сої протягом останніх дев'яти років підвищилася як і дрібних і середніх, і у великих господарствах. Це показує зростання професіоналізму фахівців, які включили в сівозміну сою. У великих господарствах урожайність вища, насамперед тому, що вони можуть собі дозволити більш витратну, але й ефективнішу агротехнологію. В окремих господарствах та на малих площах вдається зібрати найвищий урожай, так ПСП «Ягильниця» (Тернопільська обл.) у 2014 р. з площі 168 га отримали врожай сої 59,7 ц/га [1].

Експорт сої – це потужна мотивація для виробника. У 2014 році основні покупці української сої були країни ЄС ( 625 тис.тонн ), Туреччина ( 480 тис.тонн ), Єгипет ( 236 тис.тонн ), Іран ( 138 тис.тонн ). Попит на сою зростає і перспектива України як експортера цієї культури, безперечна, але основна перспектива в іншому – власної переробки та підвищення ефективності тваринництва та птахівництва. Прогноз збільшення в Україні поголів'я великої рогатої худоби, свиней та птиці на найближчі 5 років намічено (мал.5), але набагато більший резерв лежить у напрямку ефективності вирощування тварин та птиці.

Мал.4. Урожайність сої у різних господарствах відводять під сою площі від 50 га до 500 га та більше (середні дані по Україні) [1].

Рис.6. Ефективність відгодівлі свиней у США та країнах ЄС порівняно з ефективністю відгодівлі в Україні [1].

Рис.7. Ефективність відгодівлі великої рогатої худоби у США та країнах ЄС порівняно з ефективністю відгодівлі в Україні [1].

Рис.5. Прогноз зростання поголів'я (ВРХ, свині, птиця) в Україні у період 2015-2019 рр. [1].

На рисунках 6 та 7 наведено порівняння ефективності вирощування свиней та великої рогатої худоби в США та станах ЄС та в Україні. Наведені дані порівнянь показують, що для приросту ваги на 1 кг у свинарстві на наших свинофермах витрачається 3,5 кг корму, а на фермах США та країн ЄС2,3 кг. У відгодівлі великої рогатої худоби різниця ще більша. Так на приріст одного кг при вирощуванні бичка на наших фермах витрачається 23,3 кг корму, а США та країнах ЄС11 кг , тобто. у два з лишком рази менше. І водночас, наприклад, в Івано-Франківській області показники відгодівлі свиней вищі, ніж у США та країнах ЄС (таб.№1).

Таблиця №1.
  Середньодобові прирости, г Кількість днів відгодівлі до досягнення ваги 110 кг Конверсія корму на 1 кг живої ваги, кг Кількість кормів на 1 голову до 110 кг Повна собівартість 1 кг живої ваги свинини, грн.
Україна (середні значення) 489 225 3,5 385,0 20,00
США, країни ЄС 750 146 2,27 251,0 13,04
Івано-Франківська область 758 145 2,24 246,0 12,78

Не кращі справи і з надоями молока в Україні. На малюнку 8 показано порівняння рівнів надою на одну корову на рік (т/рік) в Ізраїлі , США , ЄС та в Україні.

Цікавий факт: рівень надою в Ізраїлі був таким же як у США , але в Ізраїлі спробували обливати корів водою (я думаю, у спекотний період, щоб знизити стрес), в результаті корови почали більше споживати корми та додали до надоїв 2,5 т/ рік. Це природно, бо до одомашнення всі тварини мешкали в природному середовищі без укриттів від дощів і злив. Так і тури – предки корів, які не дожили до наших днів (одомашнені корови були на території Родючого Півмісяця , куди входить сьогодні території держави Ізраїль ). Виходить, що в Ізраїлі почули від корів, чого їм не вистачає в стійлах для комфорту та підвищення надоїв. Нам би навчитися так само прислухатися до природи. Розпестили нас чорноземи.

До нас на завод привезли на тестове очищення та калібрування 3 мішки (150кг) Сої.

Технологія очищення та підготовки Сої, виділення насіннєвого матеріалу для посіву:

На верхній модуль подається вихідний матеріал соя, на ньому встановлено сито з округлим круглим діаметром 8.0мм, для відбору великого сміття. Далі матеріал подається на нижній модуль, де на решеті Фадєєва відокремлюємо половинки, щуплі та сміття. Після сходження з решета 5.0мм подаємо на Пневмовібростол і сепаруємо за питомою вагою, у легку фракцію йдуть легковагове насіння і велике сміття, у важку йдуть сильне насіння, яке є кращим посівним матеріалом.

Результати очищення та калібрування сої на ОКМФ «Компакт 1-2»

І Сепарації по щільності , сход з решета 5.0 мм, на Пневмовибростолі ПВСФ-3

Схід із круглого сита 8.0 мм

Прохід Решето 4,2 мм

Прохід Решето 5.0 мм

Схід з Решету 5.0 мм

Легка фракція після ПВСФ

Тяжка фракція після ПВСФ

Для багатьох соєвих продуктів основою є соєве борошно. Соєве борошно містить такі важливі елементи, як кремній, цинк, залізо, марганець, мідь, молібден, бор, хром і свинець. Більшість цих мінералів залишається в шроті, а не переходить у масляну фракцію. Соя містить як водо, так і жиророзчинні вітаміни. У кілограмі соєвого борошна містяться вітаміни: В1 – 3,25 г, В2 – 16,9 г, В5 – 16,9 г, В6 – 29,7 г (В2, В5, В6 сприяють зниженню артеріального тиску ). Соя містить близько 5-6% золи, яка є показником її мінеральної насиченості. Калій міститься в сої концентрації 2,3%, крім того, в сої є кальцій (0,2%), магній (0,3%), фосфор (0,6%).

Як було зазначено, велику частку раціоні харчування народів азіатських країн займають продукти з сої. Це не дивно, бо ці продукти відповідають раціону вегетаріанської кухні, а, як відомо, лише в одній Індії з населенням 1,3 млрд. чоловік, 65-70% населення вегетаріанці, тобто. 1 млрд. (!). До речі, у цій бідній країні тривалість життя чоловіків вища, ніж в Україні.

Сою, за всієї її цінності як продукту харчування, без попередньої обробки споживати не можна. Можливо, це врятувало її від знищення тваринами, і вона дожила до зустрічі з людиною, зберігаючи свою популяцію протягом 50-60 млн. років. Шкідливі фактори сої: інгібітор трипсину, уреазу, фактор метеоризму.

Для інактивації антиживильних речовин використовують температурну обробку сої . Існує кілька способів теплової обробки сої: мікронізація, НВЧ обробка, електроконтактне нагрівання, проварювання та запарювання, прожарювання, екструзія, паротеплова обробка.

Цікаво те, що людина відчуває потребу не в самих білках по собі, а в певній кількості незамінних амінокислот, свого роду «цеглинок» , з яких складається білок. Соєві білки постачають усі незамінні амінокислоти необхідні для ефективного харчування людини, її зростання, розвитку та подолання фізичних навантажень! Амінокислотний склад соєвого білка є найбільш досконалим із усіх рослинних білкових джерел і аналогічний складу високоякісних білків, що отримуються з тваринних джерел.
Відомо, що у білках пшениці та кукурудзи є дефіцит лізину, тоді як у соєвому білку його навіть надлишок, саме тому поєднання білка зернових та білка сої є ідеальним за складом амінокислот. Засвоєння організмом соєвого білка перебуває у тому рівні, як і засвоєння високоякісних тварин білків, які у м'ясі, рибі, молоці і яйцях.

Соя у медицині.

Перелічу лише науково доведені та підтверджені клінічними результатами події. Біологічні компоненти сої надають корисний вплив при наступних захворюваннях: онкологія, високий артеріальний тиск, ожиріння, остеопороз, серцево-судинні захворювання, а також допомагають запобігати хворобі Альцгеймера і Паркінсона , скорочують формування каменів у жовчному міхурі, пригнічують ріст.

Продукти на основі сої не містять лактози та є кращими для людей, які не переносять лактозу.

Прогнози показують, що інтерес людей до питань здоров'я, раціонів харчування та харчової цінності їжі зростатиме . У зв'язку з цим білок сої все більше звертатиме на себе увагу як високоживильний, функціональний і рентабельний харчовий інгредієнт.

На думку фахівців, у майбутньому соя розглядатиметься як лікарська культура , а не просто як джерело білка та олії. У цьому плані сої має чудову перспективу в усьому світі.

Соєві білкові продукти забезпечуватимуть необхідний баланс білка в продуктах харчування, оскільки вони відтворюють текстуру традиційної їжі. Основна увага в майбутньому приділятиметься новим технологіям та методам складання рецептур, а також принципово новим продуктам. Відбудеться революція в рецептурах продуктів, насамперед, у традиційно консервативних м'ясній та молочній галузях. Застарілі ідеї відійдуть у минуле, а нові продукти харчування складатимуться на основі доступних інгредієнтів, удосконаленої технології виробництва, потреб ринку та нових вимог до поживних властивостей їжі.

Ці нові тенденції відкривають нові можливості для соєвої білкової індустрії. Соєві білки завдяки їх функціональним властивостям можуть доповнювати або покращувати поживні властивості готової їжі, а також допомагають знизити вартість їхнього виробництва.

Використана література:

  1. Тимченко В.М., президент Української асоціації виробників та переробників сої, доповідь: «Поточні тенденції на соєвому ринку України». Конференція «Український ринок сої-2015», м.Київ27 квітня 2015 р.
Останні статті

Заявка на консультацію